Зруйнований одеський дитячий садок після російського обстрілу в липні 2023 року. Україна: ще один рік війни Світ і безпека 60-62 Сьогодні виповнюється рівно два роки з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Внаслідок війни, за даними ООН, загинули щонайменше 10 582 мирних мешканців, 19 875 отримали поранення. По всій Україні зруйновано та пошкоджено цивільну інфраструктуру: житлові будинки, лікарні, школи, енергетичні об’єкти. Економіка країни лежить у руїнах.
Другий рік війни ознаменувався такими подіями, як руйнування Каховської греблі та рішення Росії про вихід із Чорноморської зернової ініціативи. На стику 2023 і 2024 років Росія посилила атаки на українську територію, знову викликавши побоювання про можливість подальшої ескалації конфлікту.
Руйнування греблі Каховської ГЕС
Руйнування греблі Каховської гідроелектростанції, ймовірно, найзначніший інцидент, який завдав шкоди цивільній інфраструктурі, з моменту початку російського вторгнення в Україну. Про це, виступаючи на екстреному засіданні Ради Безпеки 6 червня 2023 року, скликаному для обговорення ситуації навколо Каховської ГЕС, заявив Координатор з надзвичайної допомоги ООН Мартін Гріффітс.
Ліквідація наслідків та допомога потерпілим
Гуманітарні агентства ООН, повідомив Гріффітс, першого ж дня активізували діяльність, спрямовану на усунення наслідків аварії та допомогу постраждалим. Багато людей були змушені покинути свої будинки, рятуючись від викликаної проривом греблі повені. На вокзалах та в інших місцях співробітниками гуманітарних агентств ООН було організовано спеціальні пункти, де люди могли отримати необхідну допомогу та інформацію.
Населення затоплених районів надавали питну воду, готівку, продукти харчування, предмети першої необхідності.
Катастрофа колосальних масштабів
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш у день аварії звернувся до журналістів на прес-конференції у штаб-квартирі всесвітньої організації у Нью-Йорку. Він назвав НП на Каховській гідроелектростанції «гуманітарною, економічною та екологічною катастрофою» колосальних масштабів, а також «ще одним руйнівним наслідком російського вторгнення в Україну».
Затоплений район Херсона.
«Масова повінь. Масштабні евакуації. Екологічне спустошення. Знищення нещодавно посаджених сільськогосподарських культур», – сказав глава ООН. 60 62 60 62 Напади на цивільне населення і найважливішу громадянську інфраструктуру повинні припинитися», – додав він.
Ядерна загроза
Одним із самих серйозних наслідків аварії стало зниження рівня води в Каховському водосховищі: ця вода використовується для охолодження реакторів Запорізької АЕС. Експерти Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ), що знаходилися там, уважно стежили за ситуацією. Одразу після обвалення греблі ЗАЕС відвідав голова агентства Маріано Гроссі.
«Зараз як ніколи посилена присутність МАГАТЕ на Запорізькій АЕС має найважливіше значення для запобігання ядерній аварії та її можливих наслідків для людей та навколишнього середовища», – сказав він.
Щоб знайти альтернативні джерела води для охолодження реакторів та відпрацьованого палива, на станції у результаті пробурили 11 підземних свердловин. Під час свого останнього візиту на ЗАЕС у лютому 2024 року Гроссі заявив, що на даний момент на станції достатньо води, «але це не остаточне вирішення проблеми». strong>Збитки від руйнування греблі – 14 мільярдів доларів
До середини жовтня 2023 року ООН, Світовий банк, Євросоюз та уряд України підготували доповідь про збитки від руйнування греблі Каховської ГЕС: за підрахунками експертів, він становив майже 14 мільярдів доларів.
Прорив греблі призвів до затоплення 620 квадратних кілометрів території у чотирьох областях – Херсонській, Миколаївській, Дніпропетровській та Запорізькій, що безпосередньо торкнулося 100 000 місцевих мешканців. Повінь серйозно пошкодила житло, інфраструктуру, довкілля та культурні об’єкти, такі як історичні будівлі та музеї.
Крім того, було порушено енергопостачання, водопостачання, сільськогосподарське зрошення та рух річкового транспорту на півдні України. Найбільше занепокоєння експертів викликає довгостроковий вплив аварії на довкілля. За повідомленнями, руйнування греблі призвело до масової загибелі риб та тварин, руйнування екосистем та сільськогосподарських земель, обмелення водойм.
У лютому 2024 року ООН та партнери також підрахували, скільки коштів знадобиться на відновлення економіки та інфраструктури України загалом у найближчі 10 років: 486 мільярдів доларів. Для порівняння, наприкінці минулого року вартість відновлення країни оцінювалася у 411 мільярдів доларів.
Вихід Росії з Чорноморської ініціативи
17 липня 2023 року Росія вийшла з Чорноморської зернової ініціативи. Генеральний секретар ООН заявив, що «глибоко шкодує» про рішення Російської Федерації припинити реалізацію угоди, зокрема відкликати гарантії безпеки судноплавства в північно-західній частині Чорного моря.
Наслідки виходу Росії з угоди
Ця ініціатива, за словами Гутерріша, забезпечила безпечний експорт понад 32 мільйони тонн товарів з українських портів. Всесвітня продовольча програма ООН (ЗПС) експортувала понад 725 000 тонн продукції для підтримки гуманітарних операцій, які дозволили запобігти голоду в Афганістані, країнах Африканського Рогу та Ємені.
Прийнявши рішення про вихід з Чорноморської ініціативи, Російська Федерація також припинила своє зобов’язання «сприяти безперешкодному експорту продовольства, соняшникової олії та добрив із контрольованих Україною чорноморських портів», як зазначено в Меморандумі про взаєморозуміння між Російською Федерацією та Організацією Об’єднаних Наукових партій. >
Інспекція в рамках Чорноморської ініціативи щодо зерна.
«Зрештою, участь у цих угодах є вибором [конкретної країни], – визнав Гутерріш, – але у людей, яким доводиться боротися за виживання і у країн вибору немає. Сотні мільйонів людей стикаються з голодом, а споживачі – із глобальною кризою вартості життя». Цим людям і доведеться розплачуватись за рішення Росії припинити реалізацію ініціативи, попередив глава ООН.~60>60~60>За виходом РФ з угоди були удари по портових спорудах і зерносховищах України. Російські атаки мають катастрофічні наслідки як для народу України, так і для 345 мільйонів людей, які страждають на голод у всьому світі, заявила 13 вересня гуманітарний координатор ООН в Україні Деніз Браун. Вона нагадала, що міжнародне гуманітарне право суворо забороняє напади на громадянську інфраструктуру. “Це має припинитися”, – сказала Браун.
Україна, тим часом, почала використовувати альтернативні маршрути вивезення своєї зернової продукції, хоч і зіткнулася з низкою перешкод.
Спроби відродити ініціативу
Після рішення Росії про припинення своєї участі в угоді глава ООН робив спроби відродити ініціативу. Він, зокрема, надіслав листа міністру закордонних справ Росії Сергію Лаврову, в якому, за словами Гутерріша, було подано «конкретні пропозиції» для її поновлення. Влада Росії заявила, що пропозиції Генсека не спрацюють, оскільки вони нереалізовані. Проте під час свого виступу на тижні високого рівня Генасамблеї ООН Генсек заявив, що не залишить зусиль щодо забезпечення доступу українського продовольства та російського продовольства та добрив на світові ринки.
За повідомленнями, російська сторона продовжує підтримувати контакти з Генсеком ООН та головою Конференції ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД) Ребекою Грінспан та обговорювати варіанти вирішення проблеми.
«Зимові атаки»
Взимку 2023-2024 інтенсифікувалися атаки Росії на українську територію. Удари обрушувалися на українські міста хвиля за хвилею. В ООН відзначили різке зростання кількості жертв серед цивільного населення.
Читайте також:
Залишити відповідь