Іноді хочеться повернутися в минуле і сказати своїй дитині те, про що я ніколи не задумувалася. Не просто «не бійся, у тебе все вийде», а справжні, дієві слова, які вбережуть її від зайвих стресів і переживань.
Перше вересня, веселе свято знань, день для дітей та їхніх батьків! Тут ми піднімаємо табличку «Сарказм», тому що, звісно, це не свято. А початок чергової серії трилера про шкільну рутину з ранніми підйомами, купою уроків та позашкільними обов’язками.
Я з тих людей, яким школа ніколи не приносила радості. Я втомлювалася від неї, коли навчалася, і втомлююся зараз, коли відводжу туди свою дитину. Коли ми вели доньку в перший клас, ми були розгублені та невміло намагалися підбадьорити не лише її, а й себе.
І ось минає чергове 1 вересня. І я задумалася, що б я сказала дитині, якби вела її до першого класу, маючи нинішній досвід батьківства?
Моя настанова для першокласника виглядала б так, і я б казала це все голосом Дона Корлеоне:
— Не гонися за високими оцінками. Вони не мають жодної цінності. Ти сама встановлюєш собі планку, внутрішньо, а не за допомогою оцінок у журналі.
— Ти не зобов’язана дружити з кимось, достатньо бути ввічливою. Так, книжки про шкільну дружбу — чудові. Але може так статися, що «твоєї» людини в цьому колективі просто немає. Не засмучуйся, все попереду!
— У школі вже немає «миленьких діток». Ти потрапляєш у колектив, у якому зібралися вже повноцінні, хоча й все ще особистості, що ще формуються. Цей колектив буде з тобою багато років. І сильні особистості відразу це відчують. З першого дня почнеться формування стосунків. Намагайся стати частиною колективу. Не дозволяй себе ображати.
— Не долучайся до цькування. Якщо в колективі склалася така ситуація — не будь частиною натовпу, який розтоптує того, хто слабший. І розкажи про цю ситуацію мені. Я знайду компетентну людину в школі, щоб її усунути.
— Ніхто не може знущатися з тебе і принижувати тебе. Особливо вчитель. Ось наша вчителька у початкових класах вважала себе спадкоємицею коміка і дуже любила прилюдне висміювання помилок, і взагалі прилюдне висміювання. Так ось це — неправильно!
— Вчитель — не безумовний авторитет. З усією повагою до місії вчителя, я на своєму життєвому шляху побачила настільки неприємних, жорстоких, скривджених життям, слабких, дурних — різних — вчителів, що ніколи б і ні за що не сказала своїй дитині «вчитель завжди правий». Це не так. Буває, що вчитель помиляється. Але, можливо, він чудова людина, здатна бути вчителем з великої літери, і саме він першим прийде тобі на допомогу у складній ситуації.
— Ти маленька, але це не означає, що з тобою можна робити все, що завгодно. Якщо ти не хочеш їсти під час шкільного сніданку — ти маєш на це право. Якщо ти хочеш до вбиральні — ти можеш вийти, попередньо повідомивши вчителя. Вимагай до себе поваги, але й інших поважай.
— Тобі не можуть погрожувати. «Зламаю твій телефон», «Заберу і не віддам», «Прибери волосся, а то я його тобі відстрижу». Ось це все — нехай говорять не тобі, а мені. А я вже знайду, що відповісти, повір мені. А ти сиди, слухай і запам’ятовуй.
— У будь-якій ситуації знай — у тебе є захист. Цей захист — я. Ти можеш зателефонувати мені в будь-який момент і розповісти все, що завгодно. І я допоможу тобі розв’язати будь-яку складну ситуацію. Як Бетмен. Я завжди поруч!
Поділитися ⚡ Пульс читачів
Ви за сувору правду життя чи за збереження авторитету школи перед дитиною?
Вже проголосували 0 людей. Долучайтесь до обговорення.
💥 Тільки чесна правда 🤫 Треба поважати вчителя ⚖️ Шукаю золоту середину
☝️ Спочатку оберіть свою позицію
✏️ Написати коментар 📊 Карта думок 💥 Тільки чесна правда 0% 🤫 Треба поважати вчителя 0% ⚖️ Шукаю золоту середину 0% 💡
Дискусія тільки починається. Будьте першим, хто висловить думку!
Коментарі
Спочатку нові ↕
Поки що немає коментарів. Будьте першим!
Залишити відповідь